Лише Трамп міг змусити Америку здатися так швидко: аналіз

Президент Дональд Трамп взяв найбільшу армію у світі — більшу за армії наступних дев'яти країн — і використав її, щоб засипати Іран вогнем і руйнуванням.

Приблизно через місяць Трамп здався — стверджуючи при цьому, що переміг. Іран не здав жодного збагаченого урану, не прийняв нових американських військових баз і не пообіцяв назавжди відкрити ключову Ормузьку протоку.

Це... досить переконлива перемога, сказав колумніст New York Times Девід Френч у подкасті Bulwark у середу.

"Неймовірні репортажі моїх колег у редакції вказують на те, що в основному всі присутні говорили йому: 'Нетаньяху вселяє вам хибну надію', що наші удари фактично не призведуть до негайної зміни режиму в Ірані," сказав Френч. "Вони попереджали, що це не повалить режим одразу, що Іран накинеться на своїхворогів. Іран накинеться в Перській затоці. Він щось зробить з Ормузькою протокою. Її буде непросто відкрити знову, якщо Іран це зробить. А [Трамп] просто ризикує всім з цією неймовірною впевненістю, що він просто все зробить правильно, очевидно перебуваючи на хвилі успіху після вражаючого успіху рейду на [Ніколаса] Мадуро ... і він розпочинає необачну війну за вибором, яка пішла не так."

"Те, що Трамп зробив вчора, насправді не TACO [Трамп завжди злякається]. Це фактична капітуляція," сказав подкастер Bulwark Тім Міллер, цитуючи колумніста Білла Крістола. "... в основному тому, що Трамп більше не міг терпіти біль, економічний біль через Ормузьку протоку."

"Якщо ви подивіться зараз на список з 10 пунктів, запропоновані Іраном контури угоди... серед того, що там є, це те, що Іран контролює Ормузьку протоку і вони отримують скасування всіх санкцій проти них, що ми позбудемося всіх санкцій, які були введені з часів адміністрації Буша. А також, немає в цьому списку позбавлення від ядерних матеріалів, що колись було заявленою метою зусиль," додав Міллер.

"[М]и насправді не знаємо, що це за угода," сказав Френч, ветеран іракської війни, який залишається яструбом щодо Ірану, бо пам'ятає друзів, які були вбиті іранською зброєю. "Все, що ми знаємо, це те, що у нас є дещо хитке припинення вогню. Десять пунктів від іранців. У нас є 15 пунктів від адміністрації Трампа. Різниця між цими двома планами... між Чумацьким Шляхом і галактикою Андромеди. Ми говоримо про тисячі світлових років різниці. Але одне ми точно знаємо, це не була беззастережна капітуляція. Це не була Америка, що диктує умови Ірану жодним чином."

"Ось де ми зараз," сказав Міллер. "... Ізраїль досі атакує Ліван цього ранку. Іран досі атакує ОАЕ цього ранку. Новий діловий партнер Трампа в Ормузькій протоці атакує його старого ділового партнера в криптовалютному бізнесі."

"Ну, коли ти так це формулюєш, це звучить трохи погано, Тіме," докорив Френч.