"Очищення" від імперських символів: на Черкащині знесли пам'ятник Пушкіну

2 липня у Кам'янці, що на Черкащині, з центрального парку демонтували пам'ятник російському поету Олександру Пушкіну.

Про це пише РБК-Україна із посиланням на "Суспільне".

Головне:

• Демонтаж у Кам'янці: пам'ятник Олександру Пушкіну, який тривалий час був об'єктом суспільних дискусій, демонтували.
• Статус об'єкта: Міністерство культури України ухвалило рішення не заносити пам'ятник до Державного реєстру нерухомих пам'яток, оскільки він підпадає під дію законодавства про деімперіалізацію.
• Подальша доля монумента: Пам'ятник не знищили - його перемістили на охоронювану територію, якою опікується Кам'янський державний історико-культурний заповідник.
• Історія протестів: Питання демонтажу було складним через опір частини мешканців, а сам монумент неодноразово ставав мішенню для активістів, зокрема у 2024-му його обливали фарбою.
• Процедура: Демонтаж був здійснений власником пам'ятника (заповідником) в установленому законом порядку після отримання відповідних рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті.

Демонтаж відбувся згідно з рішенням Кам'янського державного історико-культурного заповідника, на балансі якого перебував пам'ятник. Згідно з наданою інформацією, об'єкт було демонтовано в установленому законом порядку.

Монумент не знищено - його перемістили на територію, яка під охороною. Це було здійснено на підставі договору про безоплатне тимчасове зберігання.

Ключовим фактором для демонтажу стало рішення Міністерства культури України щодо статусу об'єкта.

За поданням управління культури Черкаської ОВА та за рекомендаціями Українського інституту національної пам'яті, відомство ухвалило рішення не заносити цей пам'ятник до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Причиною стало те, що монумент підпадає під дію законодавства у сфері деімперіалізації публічного простору. Втрата статусу пам'ятки культурної спадщини уможливила демонтаж об'єкта з публічного місця.

Питання демонтажу монумента Пушкіну в Кам'янці тривалий час залишалося дискусійним. Ще у 2024 році міський голова Володимир Тірон зазначав, що значна частина місцевих жителів висловлювалася проти знесення пам'ятника.

Водночас пам'ятник неодноразово ставав об'єктом протестів. Зокрема, у грудні 2024 року невідомі облили монумент червоною фарбою.

Тоді директор літературно-меморіального музею Олександр Мушта коментував це як нагадування про необхідність очищення публічного простору від символів імперської спадщини.

Читайте також про те, що президент України Володимир Зеленський 28 червня відкрив погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі. Тоді він також заявив, що гетьману встановлять пам'ятник на перетині Хрещатика та бульвару Шевченка, де колись "стояв" Ленін.

Раніше КМДА представила проєкт облаштування там безбар'єрного громадського простору з великим фонтаном, однак цю ідею розкритикувало багато киян та публічних осіб.