Естонія хоче створити "натівський легіон", але є декілька проблем

Естонія планує офіційно дозволити громадянам країн-членів НАТО проходити службу у своїх Силах оборони. Відповідний законопроєкт уже подали на розгляд до парламенту країни.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на естонський суспільний мовник ERR.

Ініціативу підтримали 53 депутати Рійгікогу. Документ пропонує дозволити іноземцям з Альянсу вступати до Союзу оборони Естонії (Kaitseliit). Це добровольче формування є важливою частиною національної безпеки.

Головна новація - надання іноземцям права обіймати посади воєнного часу. Це стосується посад, які потребують наявності військового звання. Раніше такий механізм не мав чіткого законодавчого підґрунтя.

Це рішення дозволить офіційно залучати досвідчених бійців з інших країн Альянсу до планування оборонних операцій та формування командних структур.

Участь іноземців буде виключно добровільною. Обов’язковий призов на них не поширюватиметься.

Вимоги до майбутніх добровольців:

• вік від 18 років;
• громадянство країни-члена НАТО;
• обов'язкове складання військової присяги Естонії.

Нові правила також розширюють роль допоміжних членів Союзу оборони. Вони зможуть активніше допомагати під час криз чи надзвичайних ситуацій. Якщо парламент ухвалить документ, закон почне діяти з 1 січня 2027 року.

Не всі експерти сприйняли ідею позитивно. Радник Комітету національної оборони Айвар Енгель озвучив низку зауважень. Він сумнівається у необхідності такого кроку.

"Враховуючи, що Союз оборони разом із жіночими та молодіжними організаціями налічує понад 30 100 членів, в організації не повинно бути нестачі персоналу", - зазначив він.

Окреме питання - мовний бар'єр. Мовою військового командування в Естонії є естонська. Проте законопроєкт поки не встановлює вимог щодо знання мови для іноземців. Також існують розбіжності в медичних стандартах. Для добровольців вони значно м'якші, ніж для професійних військових.

Сусідня з Естонією по Балтиці Литва хочу на конституційному рівні зняти обмеження на розміщення в країні ядерної зброї. Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що серед лідерів парламентських партій існує "практично одностайна" підтримка такої ідеї.

А президент Фінляндії Олександр Стубб офіційно підписав поправки до закону про ядерну енергетику. Цей крок остаточно дозволив ввезення, транзит та зберігання ядерної зброї на території країни.