Суд відмовив киянці в забезпеченні позову проти Monobank у справі про шахрайство на 479 тисяч гривень.
Суд відмовив киянці в забезпеченні позову проти Monobank у справі про шахрайство на 479 тисяч гривень.
Подільський районний суд Києва відхилив заяву постраждалої від телефонних шахраїв про заборону Monobank нараховувати відсотки та пеню за кредитом, оформленим зловмисниками. Суд визнав заяву необґрунтованою і не побачив ризиків утруднення виконання майбутнього рішення.
10 жовтня 2025 року киянка отримала дзвінок з «офіційного номера» ПриватБанку (+380567976010). Зловмисник представився працівником банку і повідомив про підозрілі спроби онлайн-оплат на Rozetka вночі з 9 на 10 жовтня.
Шахрай використав класичну схему «захисту коштів»: стверджував про витік інформації від менеджера банку та необхідність термінового переміщення грошей на «безпечні рахунки». Для переконливості зловмисник зазначив, що на зв’язку знаходиться кіберполіція.
Перебуваючи в стресі, жінка створила «білу карту» в Monobank і перевела туди власні кошти з ПриватБанку на суми 20 000 та 25 000 гривень. При цьому постраждала не повідомляла реквізитів картки, терміну дії чи CVV-коду.
Під час розмови з псевдобанкіром шахраї провели масштабну операцію зі зняття коштів:
Загальні втрати склали 478 940,55 гривень.
11 жовтня потерпіла звернулася до Печерського управління поліції Києва, наступного дня порушено кримінальне провадження за частиною 4 статті 190 КК України (шахрайство у особливо великих розмірах).
20 жовтня жінка звернулася до Monobank з проханням припинити нарахування відсотків за кредитним договором, укладеним шахраями, надіславши витяг з ЄРДР. Банк відповів через Telegram і запропонував лише реструктуризацію за умови внесення першого внеску 29 200 гривень.
10 листопада Monobank списав з рахунку постраждалої 12 133,33 гривні. На звернення про пояснення працівники банку заявили: «У вас була оформлена розстрочка шахраями, але вона відноситься до вашого рахунку та потрібно виплачувати. Це борг перед банком».
Станом на момент звернення до суду заборгованість через шахрайські дії та нарахування досягла 279 066,67 гривень.
Постраждала через представника — адвоката Олександра Волторніста — звернулася до Подільського райсуду з заявою про забезпечення позову до його подання. Вона просила заборонити Monobank нараховувати пеню, відсотки та інші платежі до завершення кримінального провадження.
19 грудня 2025 року суддя Дмитро Петров відмовив у задоволенні заяви. У рішенні зазначено, що заявниця не довела існування реальної загрози невиконання майбутнього судового рішення.
Суд послався на роз’яснення Пленуму Верховного Суду, згідно з якими «саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачами недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів».
Рішення можна оскаржити до Київського апеляційного суду протягом 15 днів.
Описаний випадок ілюструє типову схему телефонного шахрайства з використанням технології підміни номера (caller ID spoofing). Зловмисники отримують доступ до банківських застосунків жертви, ймовірно, через шкідливе програмне забезпечення або фішингові атаки.
Ключовим елементом схеми є створення відчуття терміновості та використання офіційних каналів комунікації для підвищення довіри. При цьому постає питання відповідальності банків за операції, проведені під час активного шахрайства, особливо коли йдеться про оформлення кредитів без відома клієнта.
Справа продовжить розгляд по суті після подання основного позову.
