До цього списку увійшли українські miltech-команди з найбільшим обсягом публічно оголошених інвестицій, а також продуктами, які вже проходять реальне бойове застосування.
До цього списку увійшли українські miltech-команди з найбільшим обсягом публічно оголошених інвестицій, а також продуктами, які вже проходять реальне бойове застосування.
У 2025 році український сектор оборонних технологій здійснив прорив: за рік залучено понад $100 млн інвестицій запущено серійне виробництво озброєнь, а вперше українські військові технології почали вироблятися за кордоном у кооперації з союзниками. У цій добірці dev.ua зібрав десять стартапів, що здійснили найбільший ривок у 2025-му в плані залучених інвестицій.
Український стартап Swarmer залучив рекордні $15 млн інвестицій (раунд Series A) — найбільше в історії українських оборонних стартапів. Раунд очолили американські фонди (Broadband Capital та інші) у вересні 2025 року. Це фінансування дало змогу різко масштабувати розробки Swarmer у сфері ШІ для управління роями БПЛА.
Трохи згодом, у листопаді 2025 року стартап отримав інвестицію в $500 000 від нового синдикату, який запустив Oppenheimer Acceleration Fund інвестора Олександра Сороки.
Платформа стартапу дозволяє одному оператору командувати десятками дронів одночасно, переводячи цілі від людини у злагоджені дії групи дронів. У 2025 році технологія Swarmer була випробувана в бою на понад 80 000 бойових вильотів, що підтвердило її ефективність. Завдяки ШІ-платформі вдалося скоротити чисельність операторів, потрібних для виконання ройових місій, з дев’яти до трьох — один планує місію, один управляє дроном, один навігацією. Це стало можливим, оскільки система автономно координує дії дронів навіть без GPS і мінімального зв’язку.
У 2025 році Swarmer використав новий капітал для нарощування масштабів: якщо раніше стартап продемонстрував злагоджену роботу рою з 25 дронів, то тепер проєктуються сценарії з понад 100 безпілотниками різних типів. У червні 2025-го програмне забезпечення Swarmer успішно координувало масований удар десятків дронів під час безпрецедентної спецоперації «Павутина» (за даними окремих ЗМІ). Важливо, що платформа дотримується принципу «людина в контурі»: остаточне рішення про удар завжди залишається за оператором.
Американо-український оборонний стартап Vermeer робить навігацію для дронів там, де GPS не працює через глушіння або підміну сигналу. Їхня ідея полягає в тому, що замість супутників дрон «орієнтується очима»: аналізує зображення з оптичної та інфрачервоної камери, порівнює картинку місцевості з картами й орієнтирами та визначає своє місце й маршрут. Це потрібно саме для війни, де радіоелектронна боротьба часто «вимикає» звичну навігацію.
В жовтні 2025 року компанія повідомила, що залучила $10 млн фінансування. Найбільшим інвестором у цьому раунді стала Draper Associates; також згадувалися AeroX Ventures, Boscolo Intervest, High Point Ventures, Rockaway Ventures і програма U.S. Air Force Techstars. Окремо Vermeer наголошує, що раніше отримала понад $7 млн недольового фінансування через державні програми США (SBIR/AFWERX) на доведення технології без віддачі частки в компанії.
Залучені у 2025 році гроші Vermeer планує спрямувати на розвиток своєї системи оптичної навігації та масштабування продукту під військові задачі. У публічних матеріалах компанії також зазначалося, що їхню технологію випробовували у реальних умовах, зокрема в Україні, і вона розробляється з прицілом на стійку роботу в середовищі активного глушіння.
Київський робототехнічний стартап Tencore у 2025 році здобув одне з найбільших відкрито підтверджених фінансувань в оборонній сфері: $3,74 млн від американсько-українського фонду MITS Capital. Це інвестиція seed-раунду, вперше проведена через правовий режим «Дія.City» для оборонної компанії. Отримані кошти Tencore спрямувала на різке розширення R&D і виробничих потужностей. У 2025 році підприємство наростило випуск своїх безпілотних наземних платформ TerMIT із 800 одиниць на рік до планових 2 000 на рік. ТерMIT — універсальний гусеничний робот, що відповідає стандартам НАТО і вже воює на фронті. Він виконує небезпечні задачі: перевозить боєприпаси, доставляє провізію, евакуює поранених, розміновує шляхи та надає вогневу підтримку, озброєний кулеметами або гранатометами.
У 2025-му Tencore продемонструвала, що українська оборонка здатна до серійного виробництва високотехнологічної техніки навіть в умовах війни. Інвестиція MITS дала змогу відкрити новий інженерний центр та найняти десятки інженерів. Цей кейс також став знаковим прецедентом: вперше іноземний інвестор зайшов у статут української miltech-компанії напряму, використавши «Дія.City».
Дансько-український стартап Dropla Tech у 2025 році зосередився на двох смертоносних загрозах на полі бою (мінах та дронах-“камікадзе», що ховаються в засідці) й запропонував для них ШІ-рішення. Стартап залучив 2,4 млн євро інвестицій від європейських фондів, зокрема Danish EIF і Maj Invest, щоб масштабувати свої фронтові системи штучного інтелекту. Флагманська розробка Blue Eyes — автономна система комп’ютерного зору, яка в реальному часі розпізнає приховані міни на шляхах постачання. Унікально, що Blue Eyes працює повністю офлайн, без GPS та інтернету, тобто придатна до використання безпосередньо в бою під дією ворожих РЕБ. Інший продукт, Dropla Vision, об’єднує дані з тепловізорів, оптичних камер та інших сенсорів у єдину «розумну» карту, що допомагає швидко виявляти вибухові загрози і розміновувати територію.
Технології Dropla пройшли випробування за програмою Brave1 і вже застосовуються на передовій. Вони допомогли знаходити саморобні вибухові пристрої та сховані дрони-убивці, забезпечуючи безпечність шляхів постачання та рятуючи життя бійців. Спочатку Dropla орієнтувала Blue Eyes на пошук мін за допомогою дронів, але влітку 2025 стартап оперативно адаптував ШІ під нову тактику ворога, а саме вибухові «дрони-ждуни», що чатують на колони. Така гнучкість у відповідь на нові загрози, помножена на суттєву підтримку інвесторів, зробила Dropla Tech одним із найцікавіших та найуспішніших оборонних ШІ-проєктів року.
Український miltech-стартап HIMERA розробляє захищені системи тактичного зв’язку для військових. Йдеться про радіостанції та мережеві рішення, що мають тримати стабільний шифрований зв’язок у зоні активної радіоелектронної боротьби, коли стандартні канали глушаться або стають вразливими для перехоплення. Продуктова логіка HIMERA проста: дати підрозділам на рівні «поля» інструмент зв’язку, який можна швидко розгорнути, об’єднати в мережу й використовувати без критичної залежності від цивільної інфраструктури.
У 2025 році HIMERA публічно повідомляла щонайменше про два залучення коштів. У січні стартап отримав $150 000 від United Angels Network — спільноти приватних інвесторів. Це був другий раунд від цієї спільноти: разом із попереднім вкладенням у лютому 2024-го їхня сумарна підтримка HIMERA сягнула $375 000. На той момент загалом компанія тоді залучила $525 000 саме від приватних інвесторів.
Найбільша інвестиційна подія для HIMERA у 2025-му сталася в грудні: стартап оголосив про залучення понад $2,5 млн на розвиток військового зв’язку. Ключовим інвестором у цьому раунді називали фонд Green Flag Ventures, а серед учасників dev.ua перелічував низку українських фондів і приватних інвесторів, зокрема Nezlamni, United Angels Network, Freedom Fund, Bulava Capital, UA 1, Big Defence, VYTACH, Varangians та інших. Команда пояснювала, що кошти підуть на масштабування виробництва й R&D, щоб посилити надійність рішень і розвивати продажі, включно з експортним напрямом.
Заснований українцями defence-tech стартап Sky Spy робить компактні системи радіорозвідки для дронів. Їхній перший продукт Agent 001 фактично перетворює невеликий БпЛА на «мисливця за спектром»: модуль може в реальному часі виявляти, класифікувати й локалізувати радіовипромінювачі та одразу давати візуальне підтвердження з камери. Ключова ідея полягає в тому, щоб швидко знаходити те, що на війні найважче «помацати»: станції управління ворожими дронами, інші джерела сигналу та засоби РЕБ, які зазвичай ховаються й постійно змінюють позиції.
У 2025 році: публічно Sky Spy повідомляла про залучення інвестицій в $1,6 млн. Основними інвесторами стали Expeditions Fund і Superangel, а до них приєдналися Freedom Fund, Sunfish Partners, Crosscourt Ventures та Material Ventures. У компанії пояснювали, що залучені кошти потрібні, щоб публічно запустити продукт і масштабувати виробництво, запуску виробництва під постачання автономних систем із ШІ. Важливий для ринку нюанс: Sky Spy прямо заявляла, що їх Agent 001 уже проходив випробування на полі бою в Україні й під час тестів визначав географічне положення російських пунктів управління БпЛА та засобів РЕБ.
Estonian-UkrШІnian стартап Teletactica розробляє захищені системи зв’язку для військ, здатні працювати в умовах агресивного радіоелектронного придушення. Хоч цей напрям не такий «яскравий», як дрони чи ракети, у 2025 році він набув критичної важливості на фронті. Teletactica залучила $1,5 млн інвестицій від фондів MITS Capital та Green Flag Ventures для масштабування виробництва своїх тактичних систем зв’язку. Раунд відбувся у липні 2025 після успішної акселерації стартапу в програмі MITS. Компанія створює апаратно-програмні комплекси (зокрема, захищені модеми та антени) що забезпечують шифрований голосовий і дата-зв’язок навіть у зоні активного глушіння і без GPS У польових випробуваннях пристрої Teletactica підтвердили «невразливість» до РЕБ: втрата пакетів даних не перевищує приблизно 1-5% навіть під інтенсивним радіоперешкодами.
У 2025 році системи Teletactica пройшли бойове випробування: їх використовували українські підрозділи для захищеної координації дронів та частин там, де звичайні рації «глохнуть». Техніка стартапу вже розгорнута на передовій, забезпечуючи надійний зв’язок там, де інші засоби не працюють. Отримане фінансування дозволило розширити лінійку продуктів і розпочати підготовку до виходу на ринки ЄС.
Київська компанія M-FLY розробляє технології, що фактично наділяють українські дрони можливістю влучати настільки ж точно, як керовані авіаційні комплекси. Йдеться про лазерні підсвітлювачі цілей та системи напівактивного наведення, які можна встановити на безпілотник і перетворити звичайні снаряди чи авіабомби на «розумні» боєприпаси. На початку 2025 року M-FLY залучила $1,3 млн інвестицій від консорціуму з чотирьох венчурних фондів та бізнес-ангелів. Серед інвесторів — Resist.UA, фонд MITS, Freedom Fund та приватні ангели. Отримані кошти стартап спрямував на завершення розробки універсального лазерного цілевказівника і блока наведения (seeker) для боєприпасів, плануючи повністю представити технологію до кінця II кв. 2025. Випробування на полігоні показали понад 95% прямих влучань, причому комплекс стійкий до ворожого РЕБ і перешкод (лазерне наведення не залежить від GPS/зв’язку).
У 2025 році команда M-FLY вже створила працездатні прототипи лазерних комплектів, які випробувалися в районі бойових дій. Стартап готується до налагодження серійного виробництва таких систем наведення, щоб переоснастити українські дрони високоточними засобами ураження. Фактично M-FLY наближає появу в ЗСУ дешевого аналога високоточної «бомби», яку можна скинути з дрона та навести на ціль лазером. Крім того, у 2025 році стартап отримав два гранти від Brave1 на суму в $1,4 млн. і паралельно розробляє стабілізовані підвісні гіростабілізовані модулі для дронів-розвідників, а також інтегрує елементи ройового ШІ у свої системи наведення.
Huless робить «прив’язані» дрони Highline-T, які працюють як повітряний ретранслятор і «антена на висоті» для підрозділів. На відміну від звичайних БпЛА, цей дрон під’єднаний до наземної станції кабелем: через нього він отримує живлення та передає дані. Завдяки цьому Highline-T може довго висіти над позиціями й піднімати зв’язок вище рельєфу та забудови, що особливо критично там, де радіоканал постійно «падає» через перешкоди або роботу ворожої радіоелектронної боротьби. У відкритих описах також згадували, що комплекс має резервне живлення та аварійний парашут, а його задум — забезпечити стабільну «точку зв’язку» для підрозділу, коли класичні рішення не витримують умов фронту.
В січні 2025 року Huless повідомила, що залучила $1 млн на розвиток Highline-T. У компанії пояснювали, що це не один переказ «від одного фонду», а сума з кількох джерел: приватні інвестори оборонного напряму (згадувався також анонімний ключовий інвестор), кредит державного банку під урядовий контракт і грант кластера Brave1 на розробку системи. Гроші планували спрямувати на розвиток продукту й швидше розгортання комплексу в підрозділах, зокрема на масштабування виробництва та доопрацювання рішення під реальні умови використання.
Львівська компанія Norda Dynamics спеціалізується на системах автономного керування БПЛА в умовах РЕБ. У 2025 році стартап спершу отримав $150 000 інвестицій від фонду Angel One. Вже наприкінці року стартап залучив $1 млн на прискорення виробництва своїх модулів автономності для дронів.
Отримані кошти Norda спрямувала на масштабування виробництва та розширення команди інженерів. Серед продуктів компанії: універсальний бортовий модуль автономності Underdog та інерціальна навігаційна система StableLink, що дозволяють дрону виконувати місію без GPS та стабільного зв’язку, навіть під інтенсивним глушінням. По суті, безпілотник із такими модулями може утримувати курс і висоту та слідувати заданому маршруту без участі оператора, навіть якщо ворог глушить сигнал.
Рішення Norda інтегровані в багато українських безпілотників і пройшли випробування у десятках тисяч бойових вильотів різними підрозділами ЗСУ. Дрони з модулями Norda значно захищені від РЕБ, тому спроби ворога збити їх з курсу радіоперешкодами переважно марні. Після отримання фінансування Norda Dynamics у 2025-му збільшила штат і пришвидшила розробку нових рішень автономного керування, щоб задовольнити зростаючий попит війська. На кінець року модулі Norda широко використовуються десятками українських частин, ставши одним з найбільш масово впроваджених ШІ-рішень для дронів на цій війні.
Раніше dev.ua писав про те, як понад 50 українських стартапів у сфері оборонних технологій у 2025 році залучили понад $105 млн інвестицій і грантів. За оцінками Мінцифри, це приблизно третина всіх ранніх вкладень у defense tech по Європі, зокрема з Великою Британією.
